Дуже-дуже давно, тисячі років тому жив один хлопчик. Коли його запитували, ким він хоче бути в майбутньому, він мріяв стати великим воїном. Мама ж завжди говорила йому, що важливо бути великою людиною – людиною, без ланцюгів. Хлопчику завжди було складно це зрозуміти, поки він не виріс. Ще в юності його разом із сестрою полонили візантійці та забрали далеко від будинку. Темношкірий раб перетерпів багато та накопичив чимало злоби та досвіду. Він жив у світі, де золото дорожче за все й де ніхто не знає, що таке справедливість. І він був першим із мусульман. І стійко просував свою віру та ніколи не відрікався від неї. Колись він знайде в собі сили, що захищати пригноблених і руйнувати кайдани. Його звуть Білал.